«Як підготувати дитину до школи»

Підготовка дітей до навчання в школі – фундамент для майбутньої успішності. Це відповідальний період в житті не тільки дитини, але і кожного з батьків. Початкова школа є переломним моментом на шляху становлення маленької особистості. Змінюється режим і ритм життя, з’являється відповідальність за свої дії, маленькі, але перші обов’язки. Все це в цілому викликає стрес у дитини, і те, як він з ним впорається, багато в чому залежить від правильної підготовки.

Що ж таке «готовність до навчання в школі»? Зазвичай, коли говорять про готовність до шкільного навчання, мають на увазі такий рівень фізичного, психічного і соціального (особистісного) розвитку дитини, який необхідний для успішного засвоєння шкільної програми без шкоди для її здоров’я.

Фізіологічна готовність дитини до школи. Цей аспект означає, що дитина повинна бути готова до навчання в школі фізично. Тобто стан її здоров’я повинен дозволяти успішно проходити освітню програму. Фізіологічна готовність передбачає розвиток дрібної моторики (пальчиків), координації руху. Дитина має знати, в якій руці і як потрібно тримати ручку. А також дитина при вступі в перший клас повинна знати, поважати та розуміти важливість дотримання основних гігієнічних норм: правильна поза за столом, постава тощо

Психологічна готовність дитини до школи. Дитина, що стоїть на порозі початкової школи, повинна володіти внутрішньою позицією, у неї повинні бути сформовані необхідні передумови навчальної діяльності, складена особлива форма спілкування дитини з дорослим. Дорослий повинен бути для дитини авторитетом, взірцем для наслідування.

У психологічну готовність також включаються:

• навчальна мотивація (дитина хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність навчання; проявляє виражений інтерес до отримання нових знань);
• вміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивний, уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих);
• вміння прийняти навчальну задачу (уважно вислухати, з потреби уточнити завдання).

Пізнавальна готовність дитини до школи. Даний аспект означає, що майбутній першокласник повинен володіти певним комплексом знань та вмінь, який знадобиться для успішного навчання в школі.

Підготовка дитини до школи – це дуже важливий процес, тому ми пропонуємо рекомендації батькам, які допоможуть дошкільнику спокійно перейти на новий етап свого життя.

У програму виховання старшого дошкільника необхідно включати заняття спортом, рухливі ігри на свіжому повітрі, загартовування організму, виконувати ранкову гімнастику. Велике місце займають питання санітарно-гігієнічної підготовки дітей, вироблення навичок і звичок особистої гігієни, культури поведінки.

Також потрібно закладати правильні відносини між хлопчиками і дівчатками – відносини товариства, взаємної уваги і турботи. Так, кращим засобом виховання правильних відносин є особистий приклад батька і матері, їх взаємна повага, допомога і турбота, прояви ніжності і ласки.

Старшого дошкільника необхідно активно залучати до посильної для нього праці. Виконання трудових доручень формує дисциплінованість дитини. Також необхідно привчати дитину до ретельності виконуваних доручень, вчити її доводити розпочату справу або гру до кінця, виявляти при цьому завзятість і наполегливість.

Необхідно постійно здійснювати розумовий розвиток дитини: збагачувати її словниковий запас, в розмові з нею подавати зразок правильної  вимови звуків і в цілому слів і речень . З метою розвитку мовлення дітей можна вчити спостерігати явища природи, виділяти в них подібне і різне, слухати казки та оповідання і передавати їх зміст, відповідати на питання і задавати свої.

Необхідно приділити велику увагу формуванню психологічної готовності:не можна «лякати» школою, а, навпаки, розповідати позитивні історії, пов’язані з нею, формувати позитивне ставлення до неї: що у неї там буде багато друзів, там дуже цікаво, вчителі дуже хороші і добрі; не потрібно бути занадто вимогливим до дитини, дитина має право на помилку, адже помилятися властиво всім людям, в тому числі і дорослим; необхідно розвивати комунікативні навички та навички спільної діяльності.

Світогляд дитини, знання, які вона має про довкілля від найближчих його явищ і до подальших, які вона засвоїла:

• що знає дитина про себе (прізвище, ім`я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє місто;
• що знає про явища природи (пори року, їх послідовність), місяці кожної пори року, їх послідовність, дні тижня, частини доби;
• що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;
• що знає дитина про сучасну техніку, транспорт. Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє. Вона має навчитися робити звуковий аналіз слів.

Грайте зі своєю дитиною в «школу», організовуючи короткі уроки з перервами, фізкультурними паузами, відмітками. Нехай вона  відчує себе справжнім учнем, а іноді учителем, тоді як вам належить роль учня.

Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.

Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів. Навчіть дитину найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).

Підлаштуйте домашній режим під режим школи. Привчіть дитину  лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку), годувати повноцінним сніданком. Це правило бажано зберегти протягом усього шкільного життя.

Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків). Приділіть увагу підготовці руки дитини до письма (виконуйте необхідні вправи).

 Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.

Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.

Не можна покладати всю відповідальність за підготовку дітей до шкільного навчання на вихователів або вчителів. Навчайте діток правильно відстоювати свою правоту або інтереси, бажано без бійок або лайки. Навчайте їх бути дисциплінованими, пояснюючи як правильно поводитися на уроках в класі. Поясніть, які правила діють, коли хочеться про щось запитати вчителя. Майбутнім учням необхідно вміти правильно ставити запитання, уважно при цьому вислуховуючи відповіді.

Існує список літератури, з якої обов’язково потрібно познайомити дітей. Щодня читанню треба приділяти не менше півгодини. Старші дошкільнята, яким постійно багато читають, розрізняють літературні жанри, знають письменників, можуть інсценувати твір. У них рано з’являється бажання самому навчитися читати. Значення літератури важко переоцінити. Для збільшення словникового запасу батькам бажано взяти за правило маленький секрет: кожен день у дитини повинно з’являтися одне нове слово.

ВИСНОВОК

Підготовка до школи повинна бути різнобічною. Заняття з підготовки до школи повинні включати завдання, вправи, ігри на розвиток фізичних та інтелектуальних здібностей, емоційно-вольових якостей і соціально – психологічної компетентності. Загострення уваги тільки на чомусь одному, наприклад, на інтелектуальному розвитку, не дасть належного результату.