Система заходів з профілактики жорстокого поводження з дітьми в родинах.

Організація роботи закладу освіти у цьому напрямі здійснюється відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 № 658.

Система дошкільних заходів у сфері запобігання та протидії насильству має включати:

1. Призначення уповноваженого працівника закладу освіти для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб.
2. Проведення інформаційно-просвітницьких заходів з учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей.
3. Соціально-психологічний супровід постраждалих.
4. Розміщення на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті контактної інформації уповноваженої особи закладу, організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися y випадку домашнього насильства, зокрема:

– Національна поліція за номером 102;

– Урядовий контактний центр 15-47. Тут цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації людям, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства;

– національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).

5. Взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У разі виявлення ознак чи факторів, що вказують на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення, кожний працівник  має передати інформацію про таку дитину уповноваженій особі закладу освіти (у разі її відсутності – безпосередньо директору чи його заступнику).

Уповноважена особа має зустрітися з цією дитиною,  встановити з нею довірливий контакт і надати емоційну підтримку. Якщо дитина підтвердила факт жорстокого поводження чи насильства щодо нього, уповноваженій особі необхідно, дотримуючись принципу конфіденційності, провести таку роботу:

• забезпечити надання медичної допомоги (у разі потреби);
• з’ясувати терміни подій, які відбулися з дитиною, та за можливості отримати їхній опис;
• протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти проінформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (якщо постраждала особа та/або кривдник є неповнолітньою особою);
• зафіксувати відповідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (закладу освіти) за формою згідно з додатком 3 до Порядку;
• повідомити працівників психологічної служби закладу освіти, які за потреби мають скласти план корекційної роботи, здійснити соціально-педагогічний супровід дитини чи направити її до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо).

Домашнє насильство – це вкрай небезпечне явище, яке має тривалі негативні наслідки. Травмування дитячої психіки може призвести до того, що у дорослому житті дитина може стати агресором у вже у своїй родині та вважати цю модель поведінки нормою. Тож на педагогів покладається виконання особливої місії – налагодження комфортної взаємодії з учасниками освітнього процесу та перетворення закладу освіти на острівець стабільності та емоційної безпеки.